Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):
1) доповнити Кодекс статтею 16318 такого змісту:
“Стаття 16318. Зловживання, пов’язане із вчиненням правочину із заінтересованістю
Надання згоди на вчинення публічним акціонерним товариством правочину із заінтересованістю або здійснення впливу у будь-який спосіб на посадових осіб публічного акціонерного товариства щодо надання ними такої згоди, якщо такий правочин визнано судом недійсним на підставі того, що умови його вчинення є гіршими, ніж звичайні ринкові умови, –
тягне за собою накладення штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати будь-які посади в органах управління господарських товариств.
Примітка. Суб’єктом правопорушення у цій статті є особа, яка відповідно до Закону України “Про акціонерні товариства” є заінтересованою у вчиненні публічним акціонерним товариством правочину.”;
2) частину першу статті 24417 після слів та цифр “статті 1638 – 16311” доповнити цифрами “, 16318”.
1) у статті 75:
перше речення частини першої викласти у такій редакції:
“1. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв’язку з примусом. “;
частину шосту викласти у такій редакції:
“6. Обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.”;
частину восьму викласти у такій редакції:
“8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.”;
2) частину першу статті 78 викласти у такій редакції:
“1. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.”;
3) статтю 79 викласти у такій редакції:
“Стаття 79. Вірогідність доказів
4) у статті 81:
абзаци перший та другий частини другої викласти у такій редакції:
“2. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);”;
доповнити статтю частиною третьою такого змісту:
“3. У клопотанні про витребування судом групи однотипних документів як доказів додатково вказуються ознаки, що дозволяють ідентифікувати відповідну групу документів.”.
У зв’язку з цим частини третю – дев’яту вважати відповідно частинами четвертою – десятою;
5) у частині другій статті 86 слово “достатність” замінити словом “вірогідність”;
6) пункти 1 і 2 частини четвертої статті 238 замінити пунктами 1 – 4 у такій редакції:
“1) перелік обставин, які є предметом доказування у справі;
2) перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі;
3) висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів;
4) мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі;”.
У зв’язку з цим пункти 3 – 6 вважати відповідно пунктами 5 – 8;
7) у частині першій статті 277:
у пункті 1 слова “неповне з’ясування” замінити словом “нез’ясування”;
пункт 3 після слова “інстанції,” доповнити словом “встановленим”.
1) у частині другій статті 316 слова “управління майном” виключити;
2) частину першу статті 546 після слів “притриманням, завдатком” доповнити словами “, правом довірчої власності”;
4) главу 49 доповнити параграфом 8 такого змісту:
“§ 8. Довірча власність
Стаття 5971. Право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором
Стаття 5972. Об’єкт довірчої власності
Стаття 5973. Виникнення довірчої власності
Стаття 5974. Користування об’єктом довірчої власності
Стаття 5975. Обов’язки користувача
Стаття 5976. Правові наслідки порушення зобов’язання боржником
Стаття 5977. Обов’язкове звернення стягнення на об’єкт довірчої власності
1) державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи – боржника за основним зобов’язанням або довірчого власника;
2) прийняття судом постанови про визнання боржника за основним зобов’язанням або довірчого власника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;
3) смерті боржника за основним зобов’язанням, визнання його недієздатним або померлим.
Стаття 5978. Порядок звернення стягнення на об’єкт довірчої власності
Стаття 5979. Особливості звернення стягнення на житлові приміщення
Стаття 59710. Звернення стягнення на об’єкт довірчої власності на вимогу третіх осіб
Стаття 59711. Припинення довірчої власності
Стаття 59712. Відступлення прав довірчого власника
Стаття 59713. Придбання майна у довірчу власність в інтересах іншої особи
1) частину п’яту статті 41 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
“Дія мораторію не поширюється на будь-які дії довірчого власника щодо об’єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник. Дія мораторію не поширюється на процедуру обов’язкового звернення стягнення на об’єкт довірчої власності.”.
У зв’язку з цим абзаци другий – четвертий вважати відповідно абзацами третім – п’ятим;
2) частину третю статті 62 доповнити абзацом такого змісту:
“Об’єкт довірчої власності не може бути включено до ліквідаційної маси довірчого власника або довірчого засновника.”.
“Договори про встановлення довірчої власності, об’єктом якої є нерухоме майно, яке належить третім особам і стане власністю довірчого засновника після укладення такого договору, посвідчуються до моменту оформлення встановленого законодавством документа про право власності довірчого засновника на нерухомість.
Після оформлення встановленого законодавством документа про право власності довірчого засновника на нерухомість, що є об’єктом довірчої власності, довірчий власник реєструє в установленому законом порядку довірчу власність. Якщо договором про встановлення довірчої власності передбачено накладення заборони відчуження нерухомого майна, яке є об’єктом довірчої власності, нотаріус накладає таку заборону за повідомленням довірчого власника.”.
“4) майно, належне банку на праві довірчої власності.”.
1) у статті 8:
у частині першій:
пункти 1 – 4 замінити пунктами 1 – 6 у такій редакції:
“1) взаємодію із заявником у форматі “запитання – відповідь” (з можливістю вибору інтерфейсу українською або англійською мовою);”;
2) подання документів в електронній формі для державної реєстрації, ліцензування видів господарської діяльності, видачі документів дозвільного характеру;
3) контроль за повнотою та достовірністю відомостей, що заповнюються заявником для державної реєстрації, ліцензування видів господарської діяльності, видачі документів дозвільного характеру;
4) перегляд стану розгляду поданих документів та інформування заявника в обраний ним спосіб про проходження етапів розгляду відповідних документів;
5) доступ до відомостей та документів, визначених цим Законом;
6) формування за визначеним алгоритмом цифрового коду модельного статуту, що дає змогу ідентифікувати автоматичними засобами редакцію модельного статуту, на підставі якого діє юридична особа (якщо модельний статут є багатоваріантним);”.
У зв’язку з цим пункти 5 – 11 вважати відповідно пунктами 7 – 13;
пункт 9 доповнити словами “, а також редакції модельного статуту, на підставі якого діє юридична особа (якщо модельний статут є багатоваріантним)”;
частину другу викласти у такій редакції:
“2. Порядок функціонування порталу електронних сервісів, яким визначається зокрема алгоритм формування цифрового коду модельного статуту, затверджується Міністерством юстиції України.”;
2) пункт 16 частини другої статті 9 доповнити словами “, а також цифровий код модельного статуту (якщо модельний статут є багатоваріантним)”;
3) абзац другий пункту 1 частини другої статті 11 після слів “про місцезнаходження” доповнити словами “, адресу електронної пошти, цифровий код модельного статуту”;
4) в абзаці п’ятому частини другої статті 13:
слова “копії заяви про обрання спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційної заяви про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість в електронній формі, якщо такі заяви були подані як додаток до заяви про державну реєстрацію” замінити словами “відомостей із заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або державну реєстрацію фізичної особи підприємцем про обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій”;
5) у статті 17:
у частині першій:
пункт 1 після слова “статуту” доповнити словами “, а також прохання заявника про реєстрацію юридичної особи платником податку на додану вартість та/або обрання спрощеної системи оподаткування та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Якщо модельний статут є багатоваріантним, у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права зазначається редакція модельного статуту, на підставі якого вона діє”;
пункт 2 виключити;
частину сьому викласти у такій редакції:
“7. Для державної реєстрації переходу юридичної особи приватного права на діяльність на підставі модельного статуту подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію переходу з власного установчого документа на діяльність на підставі модельного статуту. Якщо модельний статут є багатоваріантним, у заяві зазначається редакція модельного статуту, на підставі якого вона діє;
2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи приватного права про перехід на діяльність на підставі модельного статуту.”;
6) у частині першій статті 18:
пункт 1 доповнити словами “, в якій може зазначатися прохання про реєстрацію такої особи платником податку на додану вартість та/або обрання спрощеної системи оподаткування”;
пункт 2 виключити;
7) абзац шостий пункту 2 частини п’ятої статті 25 після слів “Законом,” та “згоди” доповнити відповідно словами “, та неодержання від органів державної податкової служби відомостей про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, від органів Пенсійного фонду України про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування” та “із зазначенням органів державної влади, від яких відповідні відомості не надійшли”;
8) в абзаці восьмому пункту 11 частини першої статті 28 слова “відсутній узгоджений план” замінити словами “відсутні відомості про узгодження плану”;
9) у тексті Закону слова “через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і” виключити.
1) друге речення частини першої статті 5 після слова “власності” доповнити словами “, довірчої власності”;
2) частину першу статті 21 доповнити пунктом 31 такого змісту:
“31) право довірчої власності на рухоме майно;”;
3) статтю 24 доповнити частиною такого змісту:
“Особливості звернення стягнення на об’єкт права довірчої власності встановлюються законом. “;
4) пункт 2 частини першої статті 34 після слів “договором найму” доповнити словами “або лізингу”;
5) у статті 42:
частину другу після слів “є відкритими” доповнити словами “та загальнодоступними”;
пункт 3 частини третьої викласти у такій редакції:
“3) забезпечує будь-яким особам через мережу Інтернет вільний цілодобовий доступ у режимі реального часу до внесених до Державного реєстру відомостей про обтяження з можливістю їх безкоштовного пошуку за різними критеріями;”.
1) абзац третій частини другої викласти в такій редакції:
“застави земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до закону;”;
2) абзац восьмий частини другої виключити;
3) частину третю викласти в такій редакції:
“Грошова оцінка земельних ділянок може проводитися за згодою сторін договору.”;
4) доповнити статтю частиною такого змісту:
“Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам, а також особам, які відповідно до Закону України “Про запобігання корупції” прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється вимагати подання звіту експертної грошової оцінки земельної ділянки, якщо обов’язковість такої оцінки не встановлена законом.”.
1) у частині першій статті 4:
пункт 1 викласти в такій редакції:
“1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язання”;
абзац десятий пункту 2 викласти в такій редакції:
“право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань)”;
2) пункт 2 частини третьої статті 13 після слів “право власності” доповнити словами “(довірчої власності)”;
3) частину першу статті 27 доповнити пунктом 131 такого змісту:
“131) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об’єктом довірчої власності;”;
4) абзаци перший та другий частини першої статті 34 після слів “реєстрацію права власності” доповнити словами “(у тому числі довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань)”.
1) абзац дев’ятий частини першої статті 3 після слів “договір страхування” доповнити словами “або купівлі-продажу майна з відстроченням платежу”;
2) у частині першій статті 6 слова “які надають послуги” замінити словами “які продають товари (послуги)”.
1) у пункті 6 частини першої статті 2 слова “пакет із більше ніж 50 відсотків” замінити словами “пакет у розмірі 50 і більше відсотків”;
2) частину другу статті 33 доповнити пунктом 261 такого змісту:
“261) обрання аудитора (аудиторської фірми) публічного акціонерного товариства для проведення аудиторської перевірки за результатами поточного та/або минулого (минулих) року (років);”;
3) пункт 13 частини другої статті 52 викласти в такій редакції:
“13) обрання аудитора (аудиторської фірми) приватного акціонерного товариства для проведення аудиторської перевірки за результатами поточного та/або минулого (минулих) року (років); надання рекомендацій загальним зборам щодо підбору, призначення, перепризначення та звільнення зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) публічного акціонерного товариства; визначення умов договору, що укладатиметься з аудитором (аудиторською фірмою) товариства, встановлення розміру оплати його (її) послуг;”;
4) частину дев’яту статті 65 доповнити пунктом 4 такого змісту:
“4) якщо внаслідок набуття особою контрольного пакета акцій у товаристві виникає два контрольних пакети акцій, які належать двом різним власникам (групам осіб, що діють спільно). Наглядова рада (виконавчий орган товариства, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) протягом десяти робочих днів після отримання товариством інформації про набуття особою (особами, що діють спільно) контрольного пакету акцій повідомляє таку особу (осіб) про наявність іншого власника (власників) контрольного пакету акцій.”;
5) у статті 71:
у пункті 1 частини третьої слова “є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною” замінити словами “здійснює контроль над юридичною особою, яка є іншою стороною”;
пункті 3 частини сьомої слова “що є його предметом, перевищує 10 відсотків” замінити словами “що є предметом правочину, становить не менше 10 відсотків”;
частину 11 викласти у такій редакції:
“11. Солідарну відповідальність за шкоду, заподіяну товариству правочином, вчиненим з порушенням цієї статті, несуть особа, яка порушила вимоги цього Закону, та особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством такого правочину.”;
доповнити статтю частиною 12 такого змісту:
“12. Правочин із заінтересованістю, вчинений на умовах, які за висновком залученої відповідно до цієї статті особи (незалежного аудитора, суб’єкта оціночної діяльності або іншої особи, яка має відповідну кваліфікацію), є для товариства гіршими за звичайні ринкові умови, може бути визнаний судом недійсним за позовом акціонера товариства.
Збитки, завдані акціонерному товариству внаслідок вчинення такого правочину (у тому числі різниця між ціною правочину та ринковою ціною), відшкодовуються солідарно особою, заінтересованою у вчиненні товариством такого правочину, а також членами наглядової ради товариства, які проголосували за надання згоди на вчинення такого правочину (у випадку надання наглядовою радою згоди на вчинення правочину).”.
1) частину п’яту статті 3 виключити;
2) абзац третій частини одинадцятої статті 4 виключити.
1) статтю 7 доповнити частиною шостою такого змісту:
“6. Органам, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, матеріальних або нематеріальних активів, у тому числі здійснення будівництва об’єктів.”;
2) частину п’яту статті 30 виключити;
3) статтю 40 виключити.
1) у частині сьомій статті 9 слова “пов’язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється” замінити словами “забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом”;
2) частину другу статті 39 викласти в такій редакції:
“2. Рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені:
до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин на території дії повноважень відповідного Державного кадастрового реєстратора, та до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.”;
1) абзац перший викласти в такій редакції:
“1. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.”;
2) доповнити частину після абзацу першого абзацами такого змісту:
“Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі.
Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов’язкові реквізити касового документа.”.
У зв’язку з цим абзаци другий та третій вважати відповідно абзацами четвертим та п’ятим.
1) частину шосту статті 36 доповнити пунктом 7 такого змісту:
“7) обов’язкового звернення стягнення на об’єкт довірчої власності або передання такого об’єкта за актом приймання-передачі довірчому засновникові у випадках, встановлених законом.”;
2) у статті 50:
друге речення абзацу першого частини другої після слова “майно” доповнити словами “, що є об’єктом довірчої власності, інше майно”;
абзац перший частини п’ятої викласти в такій редакції:
“Іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку або є забезпеченням виконання зобов’язань за сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є банк, об’єкти довірчої власності, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, в тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку. Розпорядження такими активами здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України, законів України “Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” та “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю.”.
“1. Не допускається звернення стягнення на об’єкт довірчої власності за зобов’язаннями довірчого власника, а також на майно, зазначене в Додатку до цього Закону.”.
“7. Положення частин другої – п’ятої цієї статті не застосовуються до модельних статутів товариства.
II. Прикінцеві та перехідні положення
пунктів 1 і 14 розділу I цього Закону, які набирають чинності 1 січня 2020 року;
пункту 2 розділу I цього Закону, який набирає чинності через один місяць з дня опублікування цього Закону;
підпунктів 1 – 7 пункту 8 розділу I цього Закону, які набирають чинності через п’ять місяців з дня опублікування цього Закону;
пунктів 13, 15, 16 розділу I цього Закону, які набирають чинності 1 січня 2020 року.
привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.